| Подписаться на RSS

Архітектура Радянської України

мая 2, 2009 | 5 комментарие(я) | Опубликовано в Українська архітектура

Виокремлення наукових досліджень з історії архітектури України в окремий науковий напрям є закономірним явищем і етапом у розвитку української науки і культури. Дослідження його розвитку, витоків, особливостей як окремого соціокультурного явища, набуває особливого сенсу в зв’язку із становленням української державності. Включення історико-архітектурних досліджень України в загальнокультурний контекст спочатку української держави, а потім – у світовий сприятиме розвитку науки і культури та інтеграційним процесам у світове наукове та культурне середовище. Одним із аспектів історії архітектури є розкриття наукових методів дослідників і їх концепцій як важливих складових і як результатів розвитку напряму в цілому. Залучення до наукового обігу досягнень дослідників історії архітектури України всебічно висвітлить своєрідність історико-архітектурних процесів, зробить їх загальновідомими. More »

Метки:


Перші кроки академії архітектури УРСР

мая 2, 2009 | 7 комментарие(я) | Опубликовано в Українська архітектура

Ще тривали останні бої за Берлін, а у Витягу Постанови Ради Народних Комісарів Союзу РСР від 18 квітня 1945 р. № 793 зазначалося «П.1. Дозволити Раднаркомові УРСР створити Академію архітектури на базі Української філії Академії архітектури СРСР».
Президентом став Заболотний Володимир Гнатович – відомий український архітектор, лауреат Сталінської премії в галузі архітектури (одержаної за створення видатної споруди – будинку Верховної Ради УРСР). Серед засновників Української академії та її перших працівників були архітектори Чмутіна Наталія Борисівна і Лазаренко Віктор Іванович. Більшу частину роботи щодо підготовки необхідних документів, розробки структури майбутньої Академії та підбору кадрів було здійснено саме цими людьми. У важких умовах відновлення зруйнованої держави становлення Української Академії архітектури потребувало значних зусиль і справжнього патріотизму. Як і всі мешканці міста Києва, архітектори в ті роки розбирали руїни Хрещатика, розробляли проекти відбудови міста, хоча самі перебували у важких житлових умовах. More »

Метки: , ,


Реставрація Хрещатика

мая 2, 2009 | 5 комментарие(я) | Опубликовано в Українська архітектура

Хрещатик був головною і найжвавішою вулицею центральної частини м.Києва, з звичайним поперечним профілем і звичайною одноманітною забудовою. Але роль Хрещатика як центральної вулиці міста не була відображена ні в архітектурі забудови, ні в планіровці. Не знаючи про існування Хрещатика, читач плану Києва не знайшов би в ньому центра міста. Він не читався в плані так, як читались центри багатьох міст, наприклад, Москви, Ленінграда, Харкова, Полтави, Калініна тощо. Дуже характерним було те, що всі великі і значущі архітектурні споруди за період радянської влади розташовувались так само, як і в старовину, – на високих місцях, максимально наближаючись до наддніпровських схилів, причому велика кількість обєктів була споруджена в районі Липок (будинок Ради Міністрів, Будинок Верховної Ради будинок та ін.). More »

Метки: , ,